Шогі Еффенді – старший внук Абдул-Баха народився 1 березня 1897 року. По лініі батька він мав родинні зв’язки з сімєю Баба, а по лінії матері – старшої дочки Абдул-Баха – з родиною Бахаулли. З раннього дитинства він був під великим впливом свого дідуся Абдул-Баха, який на світанку кожного ранку запрошував його до Своєї кімнати і надихав його на годинну молитву.

Саме Абдул-Баха дав йому перші уроки духовного навчання і настояв на тому, щоб його називали Шогі Еффенді, а не Шогі (Ефффенді означає Сер – знак поваги до нього). З раннього дитинства він пізнав страждання та небезпеку, які випали на долю його діда Абдул-Баха – Центра Заповіту Бахаулли.

В 1918 році він отримав ступінь бакалавра мистецтв в американському університеті Бейрута. З 1918 до 1920 року він завжди супроводжував Абдул-Баха в усіх його поїздках і це були самі найщасливіші роки його життя. В 1920 році Шогі Еффенді поїхав в Англію, Лондон для подальшого навчання в Оксфордському університеті. Він захоплювався спортом, тенісом та фотографією.

28 листопада 1921 року на 77 році життя не стало Абдул-Баха. Третього січня 1922 року було офіційно оголошено Заповіт Абдул-Баха. Сьомого січня 1922 року Бахія Ханум – сестра матері Шогі Еффенді – телеграфувала бахаї Ірана, а 16 січня 1922 року общині бахаї США про те, що Шогі Еффенді, відповідно до Заповіту Абдул-Баха, стає Хранителем Віри Бахаї.

 

 За Хранительства Шогі Еффенді Віра Бахаї почала поширюватися в нових країнах, на багато мов була перекладена література бахаї, почало зароджуватися нове світове співтовариство.

Генію і самовідданості Шогі Еффенді, Хранителя Віри, світ бахаї зобов’язаний основою всіх своїх успіхів, натхненними духовними починаннями, розвитком Всесвітнього Адміністративного Порядку, поширенням і прикрашенням Всесвітнього Центру Віри Бахаї на Святій Землі.

Шогі Еффенді помер відносно рано, у віці 60 років, в листопаді 1957 року. Найбільш вичерпною працею про нього є книга "Безцінна перлина", написана його вдовою, уродженкою Канади Аматуль-Баха Рухія Ханум. Ще не настав час для вичерпної оцінки внеску Шогі Еффенді в світову історію, і він є маловідомим за межами світу бахаї.

Він бахато писав англійською, перською та арабською мовами; майже 15 000 листів на цих мовах зібрано, мікрофільмовано і вивчено. Його чудові переклади літератури бахаї з перської та арабської складають ще три чверті мільйона слів найвишуканішої та найвиразнішої англійської мови, яку лише можна уявити собі. Саме в цій перекладацькій роботі найбільш повно проявилися його якості тлумача, і спеціалісти зі східних мов часто починали краще розуміти зміст оригіналів після вивчення англійських перекладів Шогі Еффенді.

Проте, геній Шогі Еффенді не замикався на літературній діяльності: він приділяв детальну увагу планам поширення вчення для Національних Духовних Зборів; він задумав і спроектував сади навкруги Храму Баба на горі Кармель та навколо Бахджі, поблизу Акки; з великим розумінням людської натури він давав поради і надихав людей всіх класів і релігій. Усе це, в поєднанні з простотою його особистого життя, і склало унікальність особистості Шогі Еффенді, першого і єдиного Хранителя Віри Бахаї.

Він помер від азіатського грипу 4 листопада 1957 року в Лондоні, куди приїхав разом з дружиною, і похований на Новому Саутгейтському кладовищі в Лондоні. Завдяки його життю і праці, Хранительство залишається одним з "наріжних каменів" Нового Всесвітнього Порядку Бахаулли.