Єдність людства Єдність релігійЄдність людства Єдність релігійЄдність людства

"Немає сумніву в тому, що люди світу, якої б раси чи релігії вони не були, черпають своє натхнення з єдиного Небесного Джерела, і всі вони - піддані одного Бога". (Бахаулла)

"Всі люди - листя і плоди одного дерева... усі вони одного походження. Один дощ падає на всіх, одне сонце їх зрошує, один вітер освіжає... Все людство оточене Милістю і Благодаттю Божою. Святе Писання говорить нам: всі люди рівні перед Богом. Він справедливий". (Абдул-Баха)

Принцип єдності людства займає перше місце у вченні Бахаулли. Він пояснює, що людство в ході соціального розвитку проходить різні стадії, подібно людському тілу, що проходить через різні етапи фізичного росту. В давні часи люди жили ізольованими сімейними групами, потім ці групи перетворились у племена, які пізніше розвинулись у міста-держави і, врешті, нації. Світова єдність, вчить Бахаулла, є останнім етапом у розвитку людства на шляху до зрілості.

Бахаулла пояснює, що прийшов на землю з метою зробити можливим єднання людей.
"Воістину, ми прийшли об’єднати і згуртувати усіх, хто живе на землі"

 

 Вчення Бахаулли призначається всім жителям планети. Світова єдність стосується кожного, жодна людина не може залишитися поза нею. Єдність, до якої ми йдемо, - не нудна одноманітність, навпаки, це - єдність в розмаїтті, де, як учить Бахаулла, кожна група людей може знайти найкраще вираження своїх прагнень та ідеалів. В той же час, кожна група чи народ можуть розділити спадщину і досягнення інших. "Слава людства, - писав Абдул-Баха, - є спадком кожного".

Світова єдність буде побудована на визнанні кожною окремою людиною єдності людства як центрального духовного принципу сьогодення. Єдність не запровадить зверху ніяка могутня група; вона поступово розвиватиметься у людській свідомості, доки всі люди не зрозуміють, що "світ - це одна країна, а люди - її громадяни". (Бахаулла) Ця зміна у свідомості приведе до такої органічної зміни суспільства, якої ще не знав світ. Важко навіть уявити, якою багатою і різноманітною буде світова цивілізація майбутнього.

Бахаулла дав людству конкретну вказівку, як перейти від роз’єднаності до єднання.

"О ворогуючі народи і племена Землі! Поверніть обличчя свої до єднання, і нехай сяйво його світла осяє вас"
“Будьте як пальці однієї руки, члени одного тіла"
"Той, хто є Господь ваш, Всемилостивий, плекає в серці своєму бажання бачити все людство єдиною душею і одним тілом”

 

Послідовники Віри бахаї вірять, що всі великі релігії світу божественні за своїм походженнямПослідовники Віри бахаї вірять, що всі великі релігії світу божественні за своїм походженнямЄдність релігій

"Дар Бога нашій освіченій епосі - знання єдності людства і фундаментальної єдності релігії". (Абдул-Баха)

Послідовники Віри бахаї вірять, що всі великі релігії світу божественні за своїм походженням. Усі вони були відкриті Богом в його Одкровеннях, посланих в різні часи у різні місця відповідно до потреб і можливостей народів. Жодна епоха не залишалася без керівництва Божого, і допоки існують люди на Землі, буде існувати і це керівництво.

Бог вище людського розуміння. Він керує людьми через Своїх Посланників, взірцевих і незаплямованих душ, які є виявом Бога. Вони не є богами, але як довершені дзеркала відображають сяйво Боже. Вони, як сонячне проміння, що несе на землю світло сонця; вони є посередниками між Богом і людством. Своїм життям та вченням вони відображають довершеність Бога. Завдяки цим Явителям Бог спонукає людину пізнавати і любити його. Для людей пізнання Бога можливе лише через Явителів, тому пізнання їх чеснот - це найповніше знання Бога, якого може досягнути обмежений людський розум.

"Як знак милості... як доказ Свого милосердя явив Він людям Денні Зорі Свого Божественного керівництва, Символи Своєї божественної єдності, буде рівнозначним пізнанню Його Самого" (Бахаулла)

Поява Посланника Бога на землі - подія настільки рідкісна, що нам відомі лише декілька імен: Авраам, Зороастр, Крішна, Мойсей, Будда, Ісус, Мухаммад, Баб, Бахаулла. Кожен з Них заснував релігію і надихнув на розвиток цивілізацію. Кожного з Них висміювали, виганяли, ображали люди, серед яких Вони вперше з’явились. Лише деякі з сучасників здогадувалися про Їх сутність. Поступово Їх починали визнавати інші люди. Після того, як закінчувалося земне життя кожного Посланника, Він залишався предметом любові та поклоніння мільйонів. Самі, без підтримки земних сил, Посланники оволодівали серцями людей. Вони є істинними Вчителями людства, Їх мета - наблизити людину до Бога і сприяти розвитку цивілізації.

Двоїста сутність Явителів Бога віками бентежила розум людей. Цю двоїстість яскраво прокоментував Бахаулла. Кожен Явитель має Божественну природу. Кожен з Посланників був наділений усіма рисами Бога. Тому всі Вони можуть розглядатись як одна душа і одна особа.

 "Якщо придивишся до Них прискіпливим оком, побачиш, що усі Вони живуть в одному шатрі, сидять на одному троні, вимовляють одні слова і проголошують одну Віру. Такою є єдність цих Сутностей Буття"

Разом з тим, кожен Явитель Бога має чітко виражену індивідуальність і з’являється у цьому світі як людська істота, зовнішність, походженням та особистими якостями відмінна від усіх, хто жив раніше.

Кожного разу, коли Явитель Бога приходить на землю, разом з ним ніби повертається дух усіх попередніх Явителів. Він продовжує будувати вчення, розпочате попередниками, приносить нову вість, найспівзвучнішу з його часом, і готує основу майбутнього пришестя.

Оскільки Вони з’являються серед людей у людській подобі, люди вільні визнавати їх чи ні Явителями Бога. Тому бахаї шанують всіх Засновників світових релігій і вважають Їх Писання - священними.

Бахаї вірять, що Бахаулла є останнім за часом з Посланників Бога на землі. Бахаулла вчить, що кожна релігія складається з двох частин: духовного і соціального вчення. На вищому духовному рівні існує чудова гармонія між усіма великими релігіями. Відмінність з’являється на соціальному рівні і стосується релігійних обрядів, законів та приписів. Бахаулла пояснює, що соціальні аспекти релігій не вічні, вони змінюються кожної епохи відповідно до потреб людей.

Відмінності між релігіями виникають також внаслідок штучних добавок до оригіналу вчення. Чистота послання спотворюється послідовниками. Тому Бог посилає іншого Вісника для відновлення і розвитку попереднього духовного послання. Зовнішні, матеріальні аспекти кожної релігії проходять етапи народження, росту і занепаду. Коли настає період занепаду, новий Посланник заронює в серця людей нове насіння і починається новий ріст.

Місія Бахаулли - реалізувати єдність релігій світу. Віра, вчить він, є найпершим фактором миру і справжнього прогресу людства. Загальний мир означає і всесвітне оновлення релігії.

 

Сутність Бога

Бахаулла вчить, що людський розум ніколи не осягне Бога - обмежене не може зрозуміти безмежного. Це що чекати від столу розуміння думки столяра, що його зробив. Абдул-Баха писав:

"...людина не може зрозуміти сутність Божественного, але може, з допомогою своєї здатності міркувати, спостерігати, з допомогою інтуіції і сили розпізнавання, яку дає Віра, вірити в Бога, відкривати дари його Благодаті."

Хоча люди і не можуть осягнути суть природи Бога, вони можуть вірити в існування божественної реальності:

"Знай, що єдиний істинний Бог є Той, Хто відокремлений від усіх сотворених істот і незмірно піднесений над ними. Увесь всесвіт - відображення його слави, Він же незалежний від своїх створінь і перевершує їх. В цьому істинне значення Божественної єдності. Він, Хто є Вічна Істина, є єдина Сила, яка має безперечну верховну владу над світом буття, чий образ відображений у дзеркалі творіння. Все суще залежить від нього, і від нього йде джерело існування всього на світі..." Бахаулла

Бог - кравець Всесвіту, але одночасно Він і люблячий батько кожної окремої людини, яка коли-небудь жила чи буде жити. Поєднання цих двох ролей виходить за межі людського розуміння, але саме цьому вчили Засновники всіх релігій. Кожна з них возвеличує Бога, і стверджує, що Бог сповнений любові до людей, що Він визначив мету існування для кожного окремо. Засновники цих релігій, Явителі, є зв’язком між Богом і людиною.

Бахаулла так говорить про них: "... сяючі діаманти святості, що з’являються з Царства Духу в благородній формі людського храму, приходять до всіх людей, щоб надати світові таїни незмінного буття і розповісти про витонченість його нетлінної Сутності"

Звертаючись до цих Явителів, людина здатна більше взнати про Бога і наблизитися до нього. Бахаулла писав:

"Настільки довершеним і всеохоплюючим є його творіння, що ні розум, ні серце, якими б чистими і проникливими вони не були, не зможуть осягнути природу навіть найнезначнішого з його створінь, і ще менше зміряти таємницю Того, Хто є Денна Зоря Істини, Хто є Сутність невидима і непізнана. Думки найнабожнішого з містиків, досягнення найдосконалішого з людей, найвища похвала, яку можуть передати людська мова чи перо - все це продукт обмеженого розуму людини і все це визначено його межами... Від споконвіку огорнений Він невимовною святістю Своєї величної Сутності, і буде вічно прихований за непроникною таємницею Своєї непізнаності. Будь-яка спроба зрозуміти Його недосяжну реальність закінчується неминучим збентеженням, і кожне зусилля наблизитись до Його величної Суті призводить до безнадії та провалу."

 

Природа людини

Людський рід - більш висока форма життя, ніж мінерали, рослини і тварини. Бог дав людині розум, інтелект. Він також дав їй душу, спроможну знати і любити Бога.

"О сину людський! Я возлюбив твоє створення, Тому Я сотворив тебе. Возлюби ж і ти Мене, і назову я твоє ім’я і наповню душу твою духом життя." (Бахаулла)

 "З усього, що створив Він, особливою милістю Своєю Бог вирізнив чисту, подібну до коштовності, душу людини і обдарував її унікальною здатністю пізнати його і віддзеркалити велич Його слави." (Бахаулла)

 Звертаючись до Явителів Бога, людина здатна набувати якостей і ознак, що є від Нього: любові, істини, милосердя, справедливості.

Кожна людина вільна вирішувати, звертатись їй чи ні до вчення Господа. Всі люди рівні перед Богом, але кожна душа - це унікальне створіння з притаманними лише їй здібностями та можливостями. Все, чого потенційно може досягти людина, вона досягає власним зусиллям.

Кожна людська істота має вищу духовну природу, яку слід розвивати, щоб пізнати Бога і любити Його. Але кожній людині притаманна й інша природа - фізична, тваринна. Бахаулла вчить, що людське тіло повинно бути відданим слугою душі. Найвище щастя людини - в духовному, а не в фізичному задоволенні.

 

Душа людини, життя і смерть

Душа, будучи духовною, а не фізичною реальністю, не руйнується після смерті людського тіла. За життя людини на землі її душа пов’язана з тілом таким же чином, як світло пов’язане з дзеркалом, що відображає його. Дзеркало розбивається, але світло продовжує сяяти.

Душа зароджується в період зачаття і являє собою унікальне творіння. Фізичне існування на землі - це досвід, обов’язковий майже для кожної душі. На цій стадії людина має можливість розвинути такі свої духовні здібності, як чесність, співчуття, любов, щедрість. Ці якості нам будуть потрібні після того, як закінчиться наше фізичне існування, тому вони розвиваються тут, на Землі, подібно тому, як розвивається у лоні матері очі, вуха, ніс, руки і ноги дитини. Там дитині не потрібні ці органи, але в майбутньому її життя було б дуже обмеженим без них.

Існування душі після смерті відрізняється від життя, яке ми знаємо, настільки, наскільки життя дитини в лоні матері відрізняється від життя після народження. Душа, звільнена від тіла, схожа на птаха, звільненого з клітки, і вона продовжує свій розвиток і рух до Бога. Наші успіхи в наступних світах будуть залежати від зусиль, затрачених тут.

"Рай" і "пекло" - не місце, а стан існування. "Рай" є близькість до Бога, "пекло" - віддалення від нього. Ці стани існують і в цьому житті, і в тому, що слідує за ним. Саме життя і смерть, в тому значенні, в якому про них говориться в священних Писаннях, стосуються духовного життя людини чи його відсутності.

Смерті тіла не слід боятись, а вітати як народження нового, повнішого життя.

 "О сину Вищого! Я зробив смерть провісницею радості тобі. Чому ж сумуєш? Я примусив світло осяяти тебе. Чому ж закриваєшся від нього?"

 "Знай, що душа, після відокремлення свого від тіла, продовжить свій шлях, поки не досягне присутності Бога, в образі і подобі, яких не змінять ні череда епох і віків, ні переміни та випадковості сього світу. Вона буде тривати доти, доки існують Царство Боже, Його могутність, влада і сила. Вона втілить знаки Бога і якості, і відобразить добро Його любові і щедрі дари... Благословенна душа, що в час відокремлення свого від тіла очищена від марнославства людського. Така душа живе згідно Волі Творця і входить до Всевишнього Раю... Якщо скажуть комусь, що уготоване такій душі в світах Бога... все єство його охопить великий порив досягнути найвеличнішого, пречистого і прекрасного стану..." Бахаулла

 

Розвиток

Людина - особливий біологічний вид. Але подібно до інших форм життя - рослинний і тваринний світ - фізичне тіло людини також пройшло через різні стадії розвитку. В різні періоди історії свого існування людина була схожа на амебу, рибу чи мавпу, але ці зовнішні ознаки ще не є доказом походження людини від будь-якого з даних представників. Людський рід розвивається протягом століть і тисячоліть. Цей розвиток дуже нагадує ріст зародку дитини в лоні матері. На шляху від зародку до зрілості людина проходить різні етапи еволюції, але залишається незмінною притаманна лише їй внутрішня сутність.

 

Добро і зло

Бахаулла пояснює, що у Всесвіті існує лише одна сила, а саме - благословенна сила Всемогутнього Бога, чия любов і доброта безмежні. З цього випливає, що зло у всіх його проявах, є лише відсутністю або нестатком добра. Зло - це відсутність добра так само, як темрява є відсутністю світла.

Якщо людина поводиться погано, це означає, що її нижча, тваринна природа розвинута більше вищої, духовної. Такій людині слід при допомозі оточуючих розвивати свою вищу натуру.

Всі люди мають бажання. Вони є навіть у маленьких дітей. Бажання варте схвалення, коли воно націлене на добро для даної людини і людства в цілому. Бажання - це прагнення отримати чогось більше, це імпульс, даний людині Богом для того, щоб вона могла прагнути до нових знань, вдосконалювати характер, наближатися до Бога.

Добро - в дотриманні настанов Бога; зло - коли людина свідомо відвертається від Нього. Бахаулла дає людині силу, мужність і мету в житті, підкреслює милосердя і прощення Бога, але Він також дає зрозуміти, що людина не може уникнути власної відповідальності за використання своїх сил і талантів чи зловживання ними.

"Знай, що всі люди були створені в природі, утвореній Богом, Хранителем, Самосутнім. Кожному призначена була своя міра, як записано в могутніх Скрижалях Бога. Все, чим можете володіти, проявиться не інакше, як внаслідок власного бажання вашого. Діяння ваші свідчать про цю істину.

Однак люди “зуміли” порушити цей закон. Стосується така поведінка Бога чи їх власного "я"? Будьте справедливими в своєму судженні. Все добре - від Бога, все зле - від вас самих."

Бахаулла (50)