(Пресвята Скрижаль)

Се Пресвята Скрижаль, надіслана зі святого царства тому, хто повернув лице своє до Предмета поклоніння всього світу, – Того, Хто спустився з небес вічності, оповитий безмежною славою.

В ім’я Господа, Володаря великої слави.

Се Послання від Нашої присутності тому, кого покрови імен не змогли відгородити від Бога, Творця землі й небес, аби втішилися очі його у дні його Господа, Помічника в Небезпеці, Самосущого.

Промов: О послідовники Сина! Чи відгородились ви від Мене через Ім’я Моє? Чому ж не прислухаєтесь до своїх сердець? Удень і вночі благали ви Господа свого, Всесильного, а коли ж у великій Славі Своїй прийшов Він з небес вічності, ви відвернулися од Нього, погрузнувши у недбальстві.

Подумайте про тих, хто відринув Духа, коли Той прийшов до них як очевидний властитель. Як багато фарисеїв усамітнювались у синагогах в Його ім’я, оплакуючи свою розлуку з Ним; коли ж брами возз’єднання розчинилися навстіж і на Світанку Благоліпності заясніло божественне Світило, вони не увірували в Бога, Піднесеного, Могутнього. Не змогли вони досягти Його присутності, всупереч тому, що пришестя Його провіщалося їм у Книзі Ісаї, а також у Книгах Пророків і Посланників. Ніхто з них не повернувся обличчям своїм до Світання божественних щедрот, за винятком тих, хто був позбавлений будь-якої впливовості серед людей. Сьогодні ж, проте, кожний із сильних світу сього пишається Його Іменем. А ще пригадайте того, хто засудив Ісуса до страти. У своїй рідній країні він був найосвіченішою постаттю Свого часу, у той час як той, хто вірив у Нього, був простим рибалкою. Тож виявляйте обачність і приєднайтеся до тих, хто дотримується такого застереження.

 

Зважте і на те, як багато нині ченців, які заточили себе в храмах своїх, благаючи Духа, та коли Він з’явився силою Істини, вони не зуміли привернутися до Нього і були зараховані до тих, хто збився з вірного шляху. Щасливі ті, що покинули їх і обличчями своїми повернулися до Того, Хто є Бажанням усіх на небесах, і всіх на землі.

Вони читають Євангеліє і все ж відмовляються визнати Всеславного Господа, незважаючи на те, що Він прибув силою Свого піднесеного, Свого могутнього й благодатного владарювання. Ми істинно прийшли заради вас, зносячи напасті світу задля вашого спасіння. Чи вже ж цураєтесь ви Того, Хто пожертвував Своїм життям, щоб оживити вас? Бійтеся Бога, о послідовники Духа, і не наслідуйте приклад тих священнослужителів, що далеко відійшли від вірного шляху. Гадаєте, Він дбає тільки про власні інтереси, у той час як мечі ворогів завше загрожували Йому; чи домагається мирської суєти після Свого тюремного ув’язнення в найбільш занедбаному місті? Будьте справедливими у судженнях своїх і не ступайте слідами нечесних.

Розчиніть двері сердець своїх. Той, Хто є Дух, воістину, стоїть перед ними. Чом же проганяєте ви Того, Хто намірився привернути вас до Сяючого Місця? Промов: Ми дійсно прочинили вам браму Царства. Чи замкнете ви двері своїх домівок перед Ликом Моїм? Це насправді не що інше, як жахлива помилка. Воістину, Він знову спустився з небес, як спускався Він звідти першого разу. Остерігайтесь поставити під сумнів проголошене Ним, подібно до того, як ваші попередники заперечували Його слова. Так навчає вас Істинний, якби ви тільки те збагнули.

Ріка Йордан поєдналася із Найвеличнішим Океаном, і Син у святій юдолі виголошує: „Ось я, ось я, о Господи, мій Боже!” А Сінай обертається навколо Дому і Неопалима Купина вигукує: „Той, Хто є Жаданий, прийшов у Своїй незрівнянній величі”. Промов: Ось Отець прийшов і обітоване вам у Царстві здійснилося! Се ж те Слово, яке Син приховав, коли казав тим, хто оточував Його: „Тепер сього ви не можете знести”. А коли призначений строк сплинув і Година пробила, Слово засяяло над небосхилом Волі Божої. Тож дивіться, о послідовники Сина, щоб не відкинули ви того геть. Міцно тримайтеся сього. То є кращим за все, чим володієте. Він, воістину, поруч із тими, хто творить добро. Настає Година, прихована Нами від народів землі та наймиліших ангелів. Промов: Воістину, Він свідчив про Мене, а я свідчу про Нього. Дійсно, нікого іншого, крім Мене, Він і не мав на увазі. Те засвідчує кожна справедлива та чуйна душа.

Хоча й оточені незліченними незгодами, Ми закликаємо людей до Бога, Господа імен. Промов: намагайтеся здобути обітоване вам у Книгах Божих і не ступайте шляхами невігласів. Моє тіло винесло ув’язнення, аби звільнилися ви від рабства себелюбства. А відтак поверніть обличчя свої до Його лику і не йдіть стопами всякого ворожого гнобителя. Він, воістину, погодився зазнати гіркого приниження, аби ви здобули славу, а ви все забавляєтесь в юдолі недбальства. Він, воістину, мешкає у найзанедбанішому житлі заради вас, в той час як ви перебуваєте у своїх палацах.

Промов: хіба не чули ви Гласу Того, хто гучно кличе із пустелі Баяну, приносячи вам благовісті пришестя Господа вашого, Всемилосердного? Ось Він прийшов у спасенному затінку Свідоцтва, наділений переконливими доказами й свідченнями, а щиро віруючі в Нього вважають Його присутність втіленням Царства Божого. Благословенною є людина, що пригортається до Нього, і горе тому, хто відкидає Його чи сумнівається в Ньому.

Оголоси священикам: ось Той, Хто є Правителем, прийшов. Вийди з-за покрову імені Господа твого, Хто змушує всіх людей схилятись долу. Відтак сповісти всьому люду благовісті сього могутнього, сього славетного Одкровення. Воістину, Він, Хто є Дух Істини, прийшов вивести вас до всеї правди. Він промовляє не те, що велить Йому власне єство, а те, що наказує Той, Хто є Всевідаючий, Всемудрий.

Промов: се Той, Хто уславив Сина і звеличив Справу Його. Відкиньте все вам приналежне, о народи землі, і міцно ухопіться за те, що велить вам Всесильний, Хто є Носієм Довір’я Божого. Очистіть слух свій і прихиліться серцями своїми до Нього, аби змогли ви почути найдивовижніший Поклик, що долинув із Сінаю, оселі Господа вашого, Преславного. Він дійсно наблизить вас до Місця, де сприйматимете ви блиск світла Його лику, що сяє над сим променистим Небокраєм.

О сонме священиків! Покиньте дзвони, а тоді вийдіть зі своїх церков. У день сей належить вам голосно возвіщати народам Найвеличніше Ім’я. Чи визнаєте ви за краще мовчати, коли кожен камінь і кожне дерево звучно проголошують: „Господь прийшов у Своїй великій славі!”? Благо людині, що поспішає до Нього. Воістину, вона залічена до тих, чиї імена будуть увічнені і кого споминатимуть у Вишньому Сонмі. Так визначено Духом у сій дивній Скрижалі. Хто скликає людей в ім’я Моє, той справді від Мене, і він виявить те, що є поза можливостями всіх на землі. Ступайте Стезею Господа, а не слідами тих, хто потонув у недбальстві. Благо сплячому, хто, пробудившись від Божого Подуву, воскресає з мертвих, спрямовуючи ходу свою до Шляху Господнього. Воістину, така людина в очах Бога, Істинного, вважається коштовністю і зараховується до блаженних.

Промов: зі Сходу засяяло світло Його Одкровення; на Заході з’явилися передвістя Його владарювання. Зважте се в серці своєму, о люди, і не будьте з тих, чий слух глухий до застережень Того, Хто є Всемогутній, Всехвальний. Нехай Подув Божий пробудить вас. Воістину, він дме по всьому світу. Благо тому, хто відчуває його пахощі і зарахований до переконаних.

О сонме єпископів! Ви – зорі на небі Моїх знань. Милосердя Моє не бажає, аби упали ви на землю. Моя справедливість, однак, проголошує: „Се те, що Син постановив”. І ніколи не вдасться відмінити того, що проказали Його непорочні, Його правдомовні та гідні довір’я уста. Дзвони, воістину, видзвонюють Ім’я Моє й оплакують Мене, але дух Мій втішається неприхованою радістю. На Стезі Всемилосердного тіло Коханого жадає розп’яття і прагне тернів чоло Його. Влада гнобителя ніяк не спроможна відвернути Його від Його мети. Ми закликаємо все суще досягти присутності Господа твого, Царя усіх імен. Блаженна людина, що спрямувала обличчя своє до Бога, Господа Судного Дня.

О сонме ченців! Якщо наважитесь ви слідувати за Мною, Я призначу вас спадкоємцями Царства Мого; якщо ж согрішите проти Мене, у Своєму довготерпінні Я спокійно витримаю се, і Я, воістину, Вічно Прощаючий, Всемилостивий.

О земле Сирії! Що сталося з твоєю праведністю? Ти, воістину, облагороджена стопами Господа твого. Чи вдихнула ти ароматів небесного возз’єднання, а чи слід залічити тебе до недбалих?

Вифлеєм збуджений Повіванням Божим. Чуємо, як голос його промовляє: „О прещедрий Господи! Де утвердилась Твоя велична слава? Солодкі пахощі Твоєї присутності оживили мене, коли Я знемагав у розлуці з Тобою. Хвала Тобі за те, що підняв Ти покрови і прийшов, оповитий силою, в явній славі”. Ми озвалися до нього зі Скінії Величі та Пишноти: „О Вифлеєме! Те Світло зійшло на сході й пересувалося на захід, аж поки не досягло тебе на схилі віку свого. Так скажи ж Мені: чи впізнають сини Отця і визнають Його, а чи відступляться вони від Нього, як люди колись зреклися Його (Ісуса)?” На що він вигукнув зі словами: „Ти, воістину, Всезнаючий, Найобізнаніший”. Воістину, ми бачимо, як всі створіння зрушились, щоби свідчити про Нас. Дехто знає Нас і свідчить про те, більшість же свідчить, і не відає про Нас.

Гора Сінай схвильована радістю споглядання лику Нашого. Вона підвищила свій чаруючий голос у прославлянні Господа свого, промовляючи: „О Господи! Я відчуваю аромат Твого убрання. Здається, Ти зовсім поруч, наділений знаменнями Божими. Ти облагородив сі простори стопами Своїми. Великим є блаженство Твого народу, міг би він лише усвідомлювати Тебе і вдихати Твої солодкі пахощі; і горе тим, хто безпробудно спить”.

Щасливим є ти, хто повернувся обличчям своїм до Мого лику, оскільки пошматував завіси, розтрощив ідолів і розпізнав Господа свого віковічного. Народ Корану повстав проти Нас без жодного чіткого доказу та свідчення, кожної миті завдаючи Нам нових страждань. Вони даремно сподіваються, що незгоди здатні порушити Наш Намір. Марним насправді є те, що вони задумали. Воістину, Господь твій Той, Хто визначає так, як забажає.

Ніколи не минав Я дерева, щоби серце моє не зверталося до нього зі словами: „О, якби ж зрубали тебе заради Мене, і Моє тіло розіп’яли на тобі”. Ми відкрили сей уривок у Посланні до Шаха, аби став він пересторогою послідовникам релігій. Воістину, твій Господь Всевідаючий, Всемудрий.

Нехай вчинене ними не засмучує тебе. Насправді вони немов мертві, і немає в них життя. Зостав їх мертвим, а відтак поверни обличчя своє до Того, Хто є Дарувальником Життя для світу. Остерігайся, щоб слова недбалих не опечалили тебе. Будь же непохитним у Справі і навчай людей із неперевершеною мудрістю. Так наказує тобі Правитель землі і небес. Він, воістину, Всемогутній, Прещедрий. Невдовзі Бог звеличить поминання твоє і Пером Слави викарбує мовлене тобою задля Його любові. Він і справді Заступник тих, хто чинить добре.

Передай Мої привітання тому, кого звуть Мураде, і скажи: ”Благословен ти, о Мурад, бо відкинув намовляння своєї пристрасті і пішов за Тим, Хто є Бажанням усього людства”.

Скажи: Блажен сплячий, пробуджений Моїм Вітерцем. Блажен неживий, відроджений Моїм воскрешаючим подихом. Блаженні очі, втішені спогляданням Моєї краси. Блажен подорожній, що спрямовує кроки свої до Скінії Моєї слави та величі. Блажен принижений, що міцно ухопився за нитку Моєї слави, і нужденний, що вступає під захисток Скінії Мого багатства. Блажен неосвічений, що прагне водограю Моїх знань, і недбалий, що тримається нитки Мого спомину. Блаженна душа, приведена до життя Моїм оживляючим подихом, що дістала доступ у Моє небесне Царство. Блаженна людина, котру духмяні аромати возз’єднання зі Мною схвилювали і сподобили наблизитись до Світанку Мого Одкровення. Блажен слух, що почув, і язик, що засвідчив, і око, що побачило і розпізнало Самого Господа у великому сяйві й величавості Його, оповитого пишнотою та владою. Блаженні ті, хто досяг Його присутності. Блаженна людина, яка шукала просвітлення від Денної Зорі Мого Слова. Блажен, хто прикрасив чоло своє вінцем Моєї любові. Блажен, хто почув про смуток Мій і повстав, аби допомагати Мені серед народу Мого. Блажен, хто поклав життя своє на Моїй стезі і зазнав багатьох прикрощів заради Імені Мого. Блаженна людина, яка, упевнившись у Слові Моєму, воскресла з мертвих, аби хвалу Мені вознести урочисто. Блажен, кого зачарували Мої дивні наспіви і хто розірвав на шматки покрови силою Моєї могутності. Блажен, хто зберігав відданість Завіту Моєму і кому суєтність мирська не завадила дістатися Мого Двору святості. Блаженна людина, що зреклася усього, крім Мене, злинула високо в простори Моєї любові, здобула доступ до Мого Царства, споглядала Мої царства слави, напилася живих вод Моєї щедрості, втамувала спрагу із небесної ріки Мого люблячого провидіння, спізналася з Моєю Справою, збагнула приховане Мною в скарбниці Моїх Слів і засяяла над обрієм божественних знань, оспівуючи хвалу Мені і прославляння. Воістину, вона від Мене. Їй належить милосердя Моє, Моя ніжна ласка, щедрість Моя і Моя слава.