У понеділок близько 50 осіб взяли участь у форумі про релігію в європейському суспільстві, організованому МСБ, Європейським парламентом та Університетом Гронінгена в Нідерландах.

БРЮССЕЛЬ. Міжнародне співтовариство бахаї розглядає нові види діалогу - більш консультативного, такого, що об'єднує, а також всеосяжного дискурсу, в якому можуть з'являтися нові підходи та новий образ мислення. На різних зустрічах Організації Об'єднаних Націй і численних регіональних організацій це прагнення веде до багатообіцяючих змін.

«Неможливо вирішувати проблеми з якими в даний час стикається людство та Європа, не намагаючись подолати фрагментованість думки, що часто характеризує суспільний дискурс. Як би це не було важко, нам потрібно починати формувати колективне бачення майбутнього нашого суспільства», - заявила представник брюссельського офісу Міжнародного співтовариства бахаї Рейчел Баяні на заході, організованому МСБ, Європейським парламентом та Університетом Гронінгена

«Одним із прикладів фрагментованого мислення сьогодні є обговорення ролі релігії, як в Європі так і в світі в цілому, - заявила пані Баяні у вступному слові. - Завдання полягає в тому, щоб почати таку змістовну розмову, в якій ми перш за все ставили би під сумнів наші власні парадигми, моделі мислення і основоположні припущення, створюючи деталізований, інформований та неупереджений громадський дискурс про роль релігії в європейському суспільстві».

Дискусія за круглим столом була спрямована на стимулювання вивчення мінливого релігійного ландшафту Європи та переосмислення ролі релігії як засобу сприяння європейським суспільствам в рішенні різних сучасних проблем. На дискусії були присутні близько 50 політиків, практиків та вчених.

Дискусія за круглим столом була спрямована на стимулювання вивчення мінливого релігійного ландшафту Європи і переосмислення ролі релігії в сприянні європейським суспільствам в рішенні різних сучасних проблем.

Захід був організований таким чином, що після презентації академічної точки зору з цього питання слідувала відповідь європейського політика, який зі свого боку розглядав наслідки і проблеми цієї теми в сфері політики. Насичені дискусії відбувалися після кожної з презентацій.

Ця знаменна подія була частиною діалогу на основі положень Статті 17 [Дана стаття Договору про функціонування Європейського Союзу, введена як частина Лісабонської угоди - прим. перекладача], яка передбачає діалог між Європейським парламентом та релігійними і філософськими організаціями. Цей діалог було організовано під патронатом першого віце-президента Європейського парламенту Мейрід МакГіннесс. На форумі був присутній Фіргас О'Беара, адміністративний координатор діалогу в рамках статті 17 від Європейського парламенту.

Концепція секуляризму була однією з основних тем розмови. Бенджамін Шевель, лектор з Університету Гронінгена, досліджував різні визначення і розуміння секуляризму. Наприклад, секуляризм може означати виключення будь-яких проявів віри в публічній сфері. В якості альтернативи це також може бути засобом захисту різноманітності різних релігійних і нерелігійних систем переконань і їх публічного висловлення. «Європейський Союз є світським політичним утворенням. Але що саме означає ця світськість не є зафіксованою, загальноприйнятою істиною», - заявив д-р Шевель, представник Віри Бахаї.

Він навів приклад дороги і огорож. «Огородження не говорять нам, в якому напрямку будувати дорогу, - пояснив він. - Так само секуляризм може забезпечити певні обмеження та гарантії в європейських суспільствах, але сам по собі він не може відповісти на більш глибокі питання про те, куди рухається суспільство і яке суспільство ми хочемо побудувати». Саме для вирішення цих питань релігія може надати своє бачення і притаманну їй силу по зближенню людей і побудови громад.

Серед інших обговорюваних тем були релігійний спадок і як змінюється роль місць поклоніння в Європі. У зв'язку з коливаннями розмірів парафій релігійні громади шукають нове розуміння і застосування історичним церквам і синагогам, пояснив Тодд Вейр, професор факультету теології та релігієзнавства Університету Гронінгена.

Бенджамін Шевель (праворуч) з факультету теології та релігієзнавства Університету Гронінгена. Його виступ слухає його колега Тодд Вейр.

На цьому заході також досліджувався взаємозв'язок релігії та статі, що призвело до детального і вдумливого дослідження. Бренда Бартелінк, старший науковий співробітник з Університету Гронінгена, розповіла про критичну необхідність розвивати конструктивний діалог з питань релігії та статі, уникаючи суперництва і тенденції до поляризації.

Ліам Стівенс, доктор філософії, кандидат факультету політичних наук та державного управління Університету ім. Вріє в Амстердамі, який також представляв громаду Віри Бахаї, говорив про роль релігії в підвищенні стійкості до радикалізації. Пан Стівенс зазначив, що одним з факторів, що сприяють радикалізації є те, що молоді люди знаходяться в пошуках мети. Релігія, за його твердженням, є потужним засобом здобуття вищої, альтруїстичної мети, яка призводить до конструктивних дій людей і співтовариств. «Для значної частини населення світу, - сказав він, - релігія є джерелом любові, надії, сенсу та солідарності, що допомагає подолати апатію та відчай».

Відкрите обговорення в дусі дослідження істини звільнило учасників від тиску прийняття негайних політичних рішень і відкрило шлях для особливої розмови, яку на думку багатьох учасників слід продовжувати в подальшому.

Для всіх присутніх була очевидна одна ідея - представники всіх груп людства знаходяться в пошуку сенсу і бачення майбутнього. «Це спільне прагнення є потужною відправною точкою для створення єдності», - відзначило МСБ.

Джерело - news.bahai.org